До Асоціації надходять звернення перевізників щодо надання правової
допомоги у питаннях, пов’язаних із стягненням заборгованості за
виконані перевізниками міжнародні перевезення вантажів.
Правовим способом стягнення заборгованості за надані послуги є звернення до господарського суду з позовною заявою.
Базовою, основоположною нормою міжнародного автотранспортного права
є Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів
(КДПВ).
Сферою застосування КДПВ є міжнародні автомобільні перевезення у
випадках, коли договірні відносини по перевезенню вантажів
передбачають, що вантаж повинен залишити територію однієї країни і бути
перевезеним на територію іншої країни.
Разом з тим, відповідно з коментарем до статті 1 КДПВ, остання не
визначає форму винагороди за послуги надані перевізником по договору
перевезення вантажу та порядок розрахунків між сторонами договору
перевезення. Оплату послуг перевізника, як одну із істотних умов
договору перевезення повинно бути декларовано в самому договорі
перевезення і в накладній та здійснено у відповідності з процедурами, в
терміни, з якими погодились сторони договору.
Отже, для прийняття судом позитивного рішення, необхідно
документально довести суду факт наявності договірних відносин між
перевізником та замовником перевезень, а також факт здійснення
перевезення перевізником без порушення умов договору.
Документами, які доводять зазначені обставини є:
1.
Договір на перевезення вантажу укладений відповідно до ст.909 ЦК України
в якому обов’язково зазначається замовник та виконавець перевезення,
перевізна плата, умови перевезення вантажу, сума компенсації за простій
транспортного засобу, вид забезпечення виконання зобов’язання та інші
умови перевезення вантажу.
2.
СМR – міжнародна товаротранспортна накладна, в
якій зазначається відправник та перевізник, товароодержувач, місце та
дата прийняття вантажу до перевезення, місце призначення, кількість
вантажних місць, вага вантажу, витрати пов’язані з перевезенням, всі
необхідні інструкції для здійснення перевезення та інше.
3.
Акт виконаних робіт, в якому зазначається чи виконанні послуги, чи мають сторони претензії по перевезенню.
Також при вирішенні справ в судовому порядку необхідно додавати будь
які інші документи по кожному здійсненому перевезенню, які наявні у
перевізника та підтверджують суму позову та обставини справи.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази
за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному
і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Вказані документи дадуть можливість суду встановити наявність
обставин, на яких ґрунтуються вимоги перевізника, а також ті, що мають
значення для правильного вирішення спору, і навпаки їх відсутність може
бути підставою для відмови у позові.
